-
1 independent
1. n1) людина з незалежними поглядами (поведінкою)2) безпартійний3) член «партії незалежних»4) церк. конгрегаціоналіст2. adj1) незалежний, суверенний, автономний2) самостійнийindependent battalion — військ. окремий батальйон
3) що має самостійний дохід; що володіє незалежним майном; забезпечений5) неупереджений6) тех. ізольований; незакріплений7) мат. незалежнийindependent clause — грам. головне речення
independent of — незалежно від; окрім
* * *I n1) людина, незалежна у поглядах, поведінці; член парламенту або кандидат, який не належить до жодної партії2) цepк. ( Independent) конгрегаціоналіст, прихильник конгрегаціоналізмуII a1) (of) незалежний, самостійний2) який має самостійний доход; забезпечений3) об'єктивний4) тex. ізольований; незакріплений5) мaт. незалежний6) гpaм. головний
Перевод: с английского на украинский
с украинского на английский- С украинского на:
- Английский
- С английского на:
- Украинский